Прогнозування залишкового ресурсу рейок залізничних доріг.

Анотація

Стаття присвячена визначенню сучасних методів оцінювання залишкового ресурсу залізничних рейок. Оскільки сталеві рейки є одним з основних компонентів залізничних перевезень, прогнозування терміну експлуатації, визначення залишкового ресурсу залізничних рейок мають важливе значення у забезпеченні безпечної експлуатації залізниць. Проаналізовано основні галузеві міжнародні та вітчизняні нормативні документи, досліджено загальний стан проблеми. Встановлено, що строк служби залізничних рейок обумовлений переважно ступенем динамічного навантаження, кількістю початкових дефектів при виготовленні, якістю сталі рейок, впливом кліматичних та електромагнітних навантажень. Досліджено методи та підходи до визначення залишкового ресурсу у світовій практиці, які базуються на проведенні експериментальних лабораторних випробувань на витривалість вилучених з експлуатації дефектних рейок. На основі виявлених механізмів формування та розвитку дефектів розробляють конкретні рекомендації з метою збільшення експлуатаційного ресурсу залізничних рейок. Але ці методи не враховують стохастичні аспекти фізики процесів деградації та руйнування. Тому найбільш ефективним методом визначення залишкового ресурсу різноманітних об’єктів є ймовірнісно-фізичний метод, який базується на аналізі динаміки зміни визначального параметра. Відповідно до методики ДСТУ 8646:2016, маючи дані про початковий, поточний та граничний пропущений тоннаж, при якому відмови рейок відсутні, наведено розрахунок залишкового ресурсу залізничних рейок. Розрахунки залишкового ресурсу ймовірнісно-фізичним методом на прикладі термооброблених рейок пасажирських залізничних доріг та використані відносні величини ресурсного параметра показали результати, які відповідають статистичним даним з експлуатації. Використання методу, який ґрунтується на DM-розподілі відмов, сприяє подовженню терміну використання рейок та зменшенню експлуатаційних витрат шляхом оптимізації процесів обслуговування та ремонту.