Визначення залишкового ресурсу продукту з урахуванням кількох деградаційних процесів та змінного навантаження.

Анотація

Анотація. На сьогоднішній день відзначаються значні досягнення у сфері, що відносяться до аналізу різних типів деградаційних процесів, які протікають у технічних елементах та системах. У більшості досліджень кожен із процесів розглядається окремо, а комплексна оцінка впливу усіх деградаційних процесів на кінцеве значення залишкового ресурсу обмежується урахуванням одного домінуючого процесу, того, що розвивається найінтенсивніше, відомого у теорії надійності як «слабка ланка». Використання цього методу вносить значні спрощення в загальну картину деградації і сприяє надмірності у кінцевому прогнозі, що є неприйнятним у системах критичного застосування. У статті запропоновано підхід, який у доступній інженерній формі дозволяє провести необхідні розрахунки для оцінки залишкового ресурсу виробу, що одночасно знаходиться під впливом кількох деградаційних процесів із різною часткою участі та змінним температурним навантаженням. Цей метод ґрунтується на обчисленні середньої швидкості та коефіцієнта варіації узагальненого процесу деградації. Розрахунки виконуються за допомогою ймовірнісно-фізичного підходу, в рамках якого лежить імовірнісна модель у вигляді дифузійного монотонного розподілу відмов (DM-розподілу). Розподіл представлено з залученням марковського випадкового процесу дифузійного типу з постійною швидкістю, що належним чином адаптує і вирівнює дані по статистиці відмов у механічних об’єктах. Під впливом декількох процесів деградації вперше використано нормалізацію вихідних даних та інформацію про долю кожного з компонентів у загальному процесі деградації. Застосування цього підходу дозволяє більш точно визначити залишковий ресурс виробу у порівнянні з оцінкою, отриманою при урахуванні тільки одного домінуючого процесу деградації. Деталізована оцінка залишкового ресурсу, яку отримано після уточнень, сприяє зниженню експлуатаційних витрат через оптимізацію інтервалів між технічним обслуговуванням та встановленню реального терміну служби об’єктів дослідження.