Мобільний Android-додаток системи супроводження подорожі.

Автор(и)

  • Нікітенко Є.В. https://orcid.org/0000-0002-9222-644X , Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна
  • Риндич Є.В. https://orcid.org/0000-0002-2723-4144 , Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна

DOI:

https://doi.org/10.34121/1028-9763-2020-1-53-60

Ключові слова:

Android, JSON, Java, REST, ORM, SQL, PostgreSQL, client-server architecture, web server, mobile application, tourism, information technology, travel tracking systems, decision support systems, mobile information technology, database, smart city, клієнт-серверна архітектура, веб-сервер, мобільний додаток, туризм, інформаційні технології, системи супроводу подорожі, системи підтримки прийняття рішень, мобільні інформаційні технології, база даних, розумне місто

Анотація

Розроблено концептуальну модель предметної області та архітектуру системи супроводу подорожі, а саме планування маршруту мандрівки з урахуванням взаємодії з користувачем системи. Запропонована архітектура мобільного Android-додатка розроблена з урахуванням особливостей клієнт-серверної архітектури і є гнучкою, оскільки не обмежена використанням конкретних програмних рішень: фреймворків чи бібліотек. Запропонована система відноситься до класу систем супроводження подорожі й надає можливість користувачу створювати, редагувати, видаляти елементи маршруту подорожі. Також система націлена на роботу декількох користувачів з одним маршрутом одночасно. Кожен користувач має можливість створити декілька маршрутів одночасно. До одного маршруту можна додати багато користувачів одночасно, таким чином відтворюючи взаємозв’язок «багато до багатьох». Архітектура мобільного Android-додатка є реалізацією клієнт-серверної архітектури з підходом до архітектури мережевих протоколів REST, який забезпечує доступ до інформаційних ресурсів у локальній або глобальній мережі. Інформація відправляється на серверну частину від клієнтів, де вона обробляється й зберігається у реляційній базі даних PostgreSQL. Для практичної реалізації використано мову програмування Java, ORM-технологію, формат обміну даними JSON та платформу Android. Однією з головних функцій розробленої системи є побудова маршруту подорожі з урахуванням факторів взаємодії багатьох користувачів та факторів, які були обрані як найважливіші. Запропоновані результати мають практичне значення і можуть бути використані в інших сферах, пов’язаних з логістикою.

Посилання

1. Риндич Є.В. Сервісно-орієнтована архітектура інформаційних систем у сфері надання транспортних послуг. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Технічні науки. 2013. № 1. С. 155–160.

2. Артеменко О.І., Пасічник В.В., Єгорова В.В. Інформаційні технології в галузі туризму. Аналіз застосувань та результатів досліджень. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі. 2015. № 814. С. 3–22.

3. Нікітенко Є.В., Риндич Є.В. Інструментальний засіб віддаленого спостереження за показниками датчиків. Математичні машини і системи. 2018. № 1. С. 51–58.

4. Johnson R., Hoeller J., Donald K. et al. Spring Framework Reference Documentation. 2004. URL: http://docs.spring.io/spring/docs/current/spring-frameworkreference/htmlsingle/#beans.

5. Bauer C., King G. Hibernate in action. Greenwich CT: Manning, 2005. Т. 4. P. 400.

Завантаження

Views: 51
Downloads: 9

Опубліковано

2020-03-01

Номер

Розділ

ІНФОРМАЦІЙНІ І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ