Деякі аспекти побудови системи національної кібербезпеки.
DOI:
https://doi.org/10.34121/1028-9763-2021-2-15-22Ключові слова:
cybersecurity threats, cybersecurity incidents, cyberspace, cybersecurity, critical infrastructure, strategy, centers of response to cybersecurity threats, information space, кіберзагрози, кіберінциденти, кіберпростір, кіберзахист, кібербезпека, критична інфраструктура, стратегія, центри протидій кіберзагрозам, інформаційний простірАнотація
В умовах сучасних кіберзагроз необхідно постійно вдосконалювати систему національної кібербезпеки. Цим питанням у даний час приділяється дуже серйозна увага на державному рівні в багатьох країнах, зокрема, і в Україні. Це цілком зрозуміло, тому що від рівня безпеки інформаційних систем державних і силових відомств, об'єктів критичної інфраструктури залежать не лише стабільність та надійність їх функціонування, але часто й життя багатьох людей. Указами Президента України і Законами України визначені стратегія кібербезпеки держави, основні засади забезпечення кібербезпеки, заходи забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури та заходи щодо нейтралізації кіберзагроз, основні завдання нашої держави у сфері кібербезпеки, а також основні суб'єкти забезпечення кібербезпеки. Основою системи національної кібербезпеки є центри виявлення, управління та реакції на кіберзагрози. Використовуючи системний підхід, можна побудувати концептуальну модель системи національної кібербезпеки у вигляді трирівневої піраміди. В основу цієї моделі покладено концепцію єдиного інформаційного простору для обміну даними про кіберінциденти як в середині країни, так і за її межами, та принципи цілісності, ієрархічності, структуризації, множинності, системності. Для підвищення ефективності боротьби з кіберзагрозами на рівні країни організовано взаємодію центрів та обмін інформацією про виявлені кіберінциденти. Зважаючи на те, що останнім часом протистояння у кіберпросторі посилюється і становить реальну загрозу для держав, систему кіберзахисту в Україні необхідно розвивати та вдосконалювати з урахуванням рівня сучасних загроз. Державним організаціям, що відповідають за кіберзахист, треба постійно актуалізувати вимоги щодо кіберзахисту, яких мають дотримуватися всі об'єкти критичної інфраструктури, визначити повний список таких об'єктів і уточнювати його в разі потреби. Керівникам цих об'єктів необхідно впроваджувати досить надійну систему кіберзахисту з урахуванням усіх вимог.Посилання
1. Лисецкий Ю.М., Бобров С.И. Новые угрозы информационной безопасности или оружие массового заражения. Математичні машини і системи. 2018. № 1. С. 41–50.
2. Лисецький Ю.М. Комплексная безопасность корпоративных информационных систем. Управляющие системы и машины. 2019. № 1. С. 145–148.
3. Шейн Х. Кибервойн@. Пятый театр военных действий. Москва: Альпина нон-фикшн, 2016. 392 с.
4. Глазов О.В. Національна безпека: сутність, ознаки, концепція та геополітичні чинники. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Політологія. 2011. Т. 155, Вип. 143. С. 42–46.
5. Мартинюк В. Гібридні загрози Україні і суспільна безпека. Досвід ЄС і східного партнерства. Київ, 2018. 106 с.
6. The National Security Strategy of the United States of America. Washington, 2006. 54 p.
7. Богданович В.Ю., Семенченко А.І., Єгоров Ю.В., Бортник О.О. Теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки держави в її визначальних сферах: монографія. Київ: Вид-во Кий, 2007. 370 с.
8. Богданов А.М., Мохор В.В. О кибербезопасности в широком смысле. Information Technology and Security. 2013. № 1 (3). С. 51–58.
9. Сейранова С.Н. Киберугрозы как серьезный вызов национальной безопасности КНР. Актуальные проблемы современных международных отношений. 2017. № 2. С. 131–134.
10. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 27 січня 2016 року № 96/2016 «Про Стратегію кібербезпеки України»: Указ Президента України від 15.03.2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016#Text.
11. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про удосконалення заходів забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури»: Указ Президента України від 16.01.2017 р. № 8/2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/82017-21058.
12. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації»: Указ Президента України № 32/2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/322017-21282.
13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня 2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 13 лютого 2017 року № 32»: Указ Президента України № 254/2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2542017-22502.
14. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text.
15. Діордіца І.В. Детермінованість кібербезпекової політики кібернетичною функцією. URL: https://goal-int.org/determinovanist-kiberbezpekovoyi-politiki-kibernetichnoyu-funktsiyeyu/.
16. Про затвердження Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 518 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-%D0%BF#Text.
17. Блауберг И.В. Проблема целостности и системный подход. Москва: Эдиториал УРСС, 1997. 448 с.
18. Шрейдер Ю.А., Шаров А.А. Системы и модели. Москва: Радио и связь, 1982. 150 с.
19. Берталанфи Л. Общая теория систем – обзор проблем и результатов. Системные исследования. Москва: Наука, 1969. С. 34–35.
106
27Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Математичні машини і системи
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
