Оцінка залишкового ресурсу контактного проводу електрофікованих залізничних доріг.
DOI:
https://doi.org/10.34121/1028-9763-2022-2-91-101Ключові слова:
probabilistic-physical approach, residual life, probabilistic-physical model of reliability, імовірнісно-фізичний підхід, залишковий ресурс, імовірнісно-фізична модель надійностіАнотація
Анотація. З огляду на те, що нинішній стан контактної мережі електрифікованих залізниць України не відповідає вимогам щодо забезпечення надійної роботи швидкісних поїздів, у статті пропонуються шляхи покращення якості обслуговування (контролю та ремонту) контактної мережі з метою своєчасного виявлення проблемних ділянок, тим самим забезпечуючи запобіганню аварій на залізниці. Стаття присвячена вирішенню проблеми визначення залишкового ресурсу контактного проводу (КП) електрифікованих залізниць. У роботі аналізуються види й основні параметри зношування КП. Як визначальний параметр зносу запропоновано використовувати залишкову висоту перерізу і площу зношеної частини перерізу КП. Також встановлено допустимий ступінь зношування КП. На основі експериментальних даних було визначено залишковий ресурс КП. У статті пропонуються і розробляються критерії оцінки залишкового ресурсу КП, що дозволяють знизити експлуатаційні витрати за рахунок збільшення інтервалів між ремонтом. Пропонується використання ймовірнісно-фізичного підходу до оцінки реального технічного стану і прогнозування залишкового ресурсу виробів за відсутності статистики відмов. У межах імовірнісно-фізичного підходу до оцінки довговічності залучається ймовірнісна модель (DM-розподіл відмов), параметри якої мають фізичну інтерпретацію – середню швидкість зміни визначального параметра (критерію придатності) та коефіцієнт варіації узагальненого процесу деградації. У статті також наведено декілька прикладів розрахунку залишкового ресурсу, які демонструють використання двох імовірнісно-фізичних методів для оцінки залишкового ресурсу КП, а саме за результатами контрольованої експлуатації та статистики відмов і відновлення КП. Отримані в результаті розрахунків дані відповідають чинним рекомендаціям щодо середньої частоти проведення поточного ремонту ділянок КП.Посилання
1. Антонов А.В. Определение направлений повышения эффективности работы системы «контактный провод-токоприемник» при внедрении скоростного движения. Вестник Белорусского государственного университета транспорта: Наука и транспорт. 2017. № 1 (34). С. 14–17.
2. Ли В.Н. Совершенствование методов и средств неразрушающего контроля элементов контактной сети и токоприемников электроподвижного состава электрифицированных железных дорог: дис. … д-ра техн. наук: 05.22.07. URL: https://www.dissercat.com/content/sovershenstvovanie-metodov-i-sredstv-nerazrushayushchego-kontrolya-elementov-kontaktnoi-seti.
3. ЦЭ 197. Правила устройства и технической эксплуатации контактной сети электрифицированных железных дорог: 12.07.1993. URL: https://ohranatruda.ru/ot_biblio/norma/246779/.
4. Стрельников В.П., Федухин А.В. Оценка и прогнозирование надѐжности электронных элементов и систем. К.: Логос, 2002. 486 с.
5. Болтаев О.Т., Ахмедова Ф.А., Нуриддинова Ш.Ф. Закономерности отказов и вопросы диагностики контактной сети. Universum. Технические науки. 2020. № 7 (76). URL: https://7universum.com/ru/tech/archive/item/9970.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Математичні машини і системи

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
