Оцінка залишкового ресурсу вертикальних циліндричних сталевих резервуарів для нафти та нафтопродуктів

Анотація

У статті розглянуто вирішення низки проблем, пов’язаних з визначенням залишкового ресурсу сталевих циліндричних резервуарів. При дослідженні негативних чинників основна увага приділяється урахуванню корозійних пошкоджень, які виникають у процесі експлуатації. Як визначальний параметр корозійного зносу запропоновано використовувати залишкову товщину стінки, дна та даху конструкцій. У статті допускається, що прогнозування залишкового ресурсу полягає у визначенні розрахунковим шляхом його мінімальної оцінки. Також у роботі встановлено допустимий ступінь зносу досліджуваних конструкцій. Для цього у статті визначено поняття граничного стану, що базується на критичному зменшенні товщини елементів конструкції на заданій частині площі поверхні до граничної величини, нижче якої не забезпечується необхідний запас несучої заданості. На основі експериментальних даних у наведеному прикладі встановлено залишковий та загальний ресурс служби сталевих циліндричних резервуарів. Отримані результати є співрозмірними з допустимими нормами та строками експлуатації, вказаними в нормативних документах. У статті визначено критерії оцінки залишкового ресурсу сталевих циліндричних резервуарів, за рахунок використання яких можливо знизити експлуатаційні витрати, збільшивши міжремонтні інтервали. Такий ефект досягається завдяки використанню ймовірнісно-фізичного підходу для здійснення оцінки об’єктивного технічного стану та виконання прогнозування залишкового ресурсу вказаних конструкцій за відсутності значної статистики відмов. У рамках запропонованого ймовірнісно-фізичного підходу щодо оцінки довговічності пропонується ймовірнісна модель на основі DM-розподілу відмов. Параметри такої моделі у своїй основі мають фізичну інтерпретацію, а як основні параметри враховуються середня швидкість зміни визначального параметра та коефіцієнт варіації узагальненого процесу деградації.