Участь нейроподібних зростаючих мереж у розвитку загального інтелекту. Нейроподібний елемент (Ч. I)

Анотація

У статті розглядається новий підхід до створення штучного нейрона та нейронних мереж як засобу розробки штучного інтелекту, подібного до природного. Стаття складається із двох частин. У першій частині розглядається система формування штучного інтелекту порівняно з системою формування природного інтелекту. Виходячи з розгляду й аналізу структури та функцій біологічного нейрона, зроблено висновок, що пам'ять зберігається в нейронах головного мозку на молекулярному рівні. Інформація, що сприймається людиною з моменту її народження та протягом усього життя, зберігається в ендоплазматичній мережі нейрона. У мозку людини знаходиться близько 100 мільярдів нейронів, причому кожен нейрон містить мільйони рибосом, що здійснюють синтез медіатора, який включає близько 10000 молекул. Якщо припустити, що одна молекула відповідає одній одиниці інформації, то пам’ять людини безмежна. У нервовій клітині відбувається синтез біологічно активних речовин, необхідних для аналізу та запам'ятовування інформації. Фабрикою з виробництва білків є ендоплазматичний ретикулум, у якому накопичуються мільйони рибосом. Одна рибосома синтезує білок зі швидкістю 15–20 амінокислот на секунду. Враховуючи те, що функціональна структура рибосом аналогічна машині Тьюренга, можна дійти висновку, що нейрон є аналоговим багатомашинним комплексом – швидкодіючим молекулярним багатомашинним суперкомп’ютером із надзвичайно простим аналоговим пристроєм програмування. Розглянуто штучний нейрон, запропонований Дж. Маккалоком та У. Піттсом як сильно спрощену математичну модель біологічного нейрона. Запропоновано максимально наближений аналог біологічного нейрона – нейроподібний елемент. Наведено опис нейроподібного елемента. Показано процес вирощування та запам'ятовування інформації в нейроподібному елементі порівняно з аналогічним процесом у нервовій клітині головного мозку.