Методи оцінки залишкового ресурсу кородованих газових трубопровідних систем.

Анотація

Анотація. Стаття присвячена опрацюванню методів оцінки залишкового ресурсу газових трубопроводів під тиском, що зазнали корозійного зносу. Аналіз придатності об'єкта до експлуатації виконано за допомогою аналітичної інженерно-механічної моделі ASME B31G Mod з урахуванням стохастичних факторів при зростанні дефекту. Результати цього розрахунку підтверджено програмно реалізованими функціями для діагностики корозійних дефектів трубопроводу з пакета функцій «pipenostics» для статистичного аналізу і обчислення даних. Застосовуючи детерміністичний метод розрахунку швидкості росту корозії згідно зі стандартом API 570, а також результати розрахунків оціночних рівнів тиску відмов у відповідності зі стандартом ASME B31G та супроводжуючим галузевим документом ASME B31.8, одержуємо граничне значення відмови об'єкта в залежності від фактичних розмірів корозії. Поєднавши ці методи разом із подальшою серією комплексних розрахунків для прогнозування результатів відмови об’єкта, можна визначити залишковий ресурс кородованого газового трубопроводу. Важливо зауважити, що використовуючи детерміністичний метод розрахунку, більшість випадкових фізико-хімічних процесів деградації при цьому ігноруються, а швидкість розвитку корозії вважається лінійною, і до того ж не враховуються різноманітні зовнішні фактори. Для вирішення цієї проблеми застосовуватиметься ймовірнісно-фізичний підхід до оцінки залишкового ресурсу об’єкта, а саме модель дифузійного монотонного DM-розподілу. В рамках цієї моделі як показник розсіювання значень випадкових величин виступає коефіцієнт варіації процесу механо-хімічного зносу, а інспекційні дані про глибину корозії і її розраховане граничне значення за результатами дослідження обрано як параметри для оцінки кородованої дефектної області газового трубопроводу.