Мікросервісна архітектура інформаційної системи електронної торгівлі.
DOI:
https://doi.org/10.34121/1028-9763-2024-1-70-76Ключові слова:
e-commerce systems, architecture of information systems, microservices, microservice architecture, системи електронної торгівлі, архітектура інформаційних систем, мікросервіси, мікросервісна архітектураАнотація
У статті розглянуто основні вимоги до мікросервісної архітектури в інформаційних системах. Обґрунтовано доцільність використання мікросервісів для інформаційних систем електронної торгівлі. Концепція мікросервісної архітектури полягає в тому, що програмні додатки розробляються як набір незалежних дрібних модульних сервісів і орієнтована на можливості та пріоритети бізнесу. Охарактеризовано особливості взаємодії між сервісами та показники, що впливають на вибір архітектурних рішень. Мікросервісна архітектура відзначається можливістю використовувати різні технології та платформи для окремих сервісів. Зокрема, це дозволяє адаптувати технічні рішення під потреби кожного конкретного сервісу. Визначено функціональні, нефункціональні та бізнес-вимоги до системи електронної торгівлі, запропоновано архітектуру для вебсервісу, що базується на клієнт-серверній та мікросервісній архітектурі, яка дозволяє горизонтально та вертикально масштабувати серверну частину додатка. Мікросервісна архітектура передбачає створення окремих сервісів відповідно до окремих функцій підприємства, що дозволить подальше масштабування та розширення, оскільки кожен мікросервіс може бути розгорнутий незалежно. Сформовано перелік бізнес-вимог для мікросервісів інформаційної системи електронної торгівлі, визначено вимоги для їх подальшої реалізації. Запропоновано архітектуру застосунку системи електронної торгівлі, що складатиметься з мікросервісів, які разом утворюють комплексну систему електронної торгівлі, обґрунтовано інструменти для практичної реалізації. Така архітектура відображає переваги мікросервісного підходу до розробки, оскільки дозволяє ефективно відповідати на зміни в бізнес-потребах, надає можливість масштабування та спрощує підтримку системи, що робить її більш гнучкою й підготовленою до викликів сучасного бізнесу та технологій.Посилання
1. ISO/IEC 15288. Systems and software engineering – System life cycle processes. [Valid from 2008-03-18]. 70 p. (International standard).
2. Configure ESLint. URL: https://eslint.org/docs/user-guide/configuring.
3. Pattern: Monolithic Architecture. URL: https://microservices.io/patterns/monolithic.html.
4. Paulk М.C., Weber C.V., Curtis B., Chrissis M.B. et al. The Capability Maturity Model: Guidelines for Improving the Software Process. Boston: AddisonWesley, 2015. 456 р.
5. Amazon API Gateway. URL: https://aws.amazon.com/api-gateway.
6. Spring Cloud. URL: https://spring.io/projects/spring-cloud.
7. Service Registration and Discovery. URL: https://spring.io/guides/gs/service-registration-and-discovery.
8. Spring REST with a Zuul Proxy. URL: https://www.baeldung.com/spring-rest-with-zuul-proxy.
9. Design Patterns Typescript. URL: https://refactoring.guru/design-patterns/typescript.
Стаття надійшла до редакції 15.10.2023
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Математичні машини і системи

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
