Визначення допустимості дефекту корозійного зносу металу та оцінка залишкового ресурсу кородованих трубопроводів на АЕС

Анотація

Оскільки у сфері ядерної енергетики існує необхідність в оцінюванні ризику пошкоджень ерозійно-корозійного зносу (ЕКЗ) трубопровідних систем, ключовою задачею статті є вирішення конкретних питань, пов’язаних із визначенням допустимості глибини дефекту ЕКЗ металу стінки трубопроводів на АЕС та оцінкою їх залишкового ресурсу. Опрацьовано метод обчислення граничних значень глибин стоншення стінки трубопроводу внаслідок корозії за встановленою Національною атомною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» методологією та з використанням нормативних і рекомендаційних документів на проєктування трубопроводів. Використання методики демонструє певні переваги з точки зору оцінки ЕКЗ і придатності об’єкта до експлуатації, а саме пониження вимог до мінімально допустимої товщини стінки трубопроводів із корозійним дефектом, особливо для стоншень невеликих розмірів, що дозволяє скоротити об’єми запланованих ремонтних робіт. На практиці застосування методики може спричинити труднощі через її складність та трудомісткість процедур розрахункової оцінки граничних значень. У роботі проведено приклад обчислення залишкового ресурсу дефектних трубопровідних систем на АЕС із використанням імовірнісно-фізичного підходу до оцінки технічного стану цих об’єктів. Для цього було використано ймовірнісно-фізичну модель надійності у вигляді дифузійного монотонного розподілу (DM-розподілу) відмов, параметри якої мають фізичну інтерпретацію у вигляді коефіцієнта варіації узагальненого процесу деградації та середньої швидкості зміни визначального параметра. Як визначальний параметр прийнято мінімально допустиму товщину стінки трубопроводу в умовах впливу ЕКЗ, яку було визначено в результаті обчислень вищезгаданої методики та додаткових розрахунків із використанням супровідних нормативних документів.